вира
ВИ́РА, и, ж., іст.
У Київській Русі – штраф за вбивство вільної людини.
[Ярослав:] То розв'яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен [гривень] – Подвійну виру (І. Кочерга);
Згідно з “Руською правдою”, убивство огнищанина (представника привілейованого класу) оплачувалося подвійною вирою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)