висотуватися
ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися (про нитку, мотузку і т. ін.).
Нитки, які висотувалися з бинтів, Марія збирала і з них училася плести мереживо (з газ.).
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.
Ось він .. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (М. Стельмах);
Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (А. Свидницький);
Ми похапали свої торбини з книжками й тихо висоталися з класу (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)