Словник української мови в 11 томах

висотуватися

ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися.

2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.

Ось він [Марко].. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (Стельмах, Правда.., 1961, 28);

Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (Свидн., Люборацькі, 1955, 139).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. висотуватися — висо́туватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. висотуватися — -уюся, -уєшся, недок., висотатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися. 2》 перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висотуватися — ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися (про нитку, мотузку і т. ін.). Нитки, які висотувалися з бинтів, Марія збирала і з них училася плести мереживо (з газ.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  4. висотуватися — див. утомлюватися  Словник синонімів Вусика