висотуватися
ВИСО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися звідки-небудь; вимотуватися.
2. перен., розм. Поступово видалятися звідки-небудь.
Ось він [Марко].. торкається невеличких одинарних дверей, крізь щілини яких висотується тепло (Стельмах, Правда.., 1961, 28);
Як заграли музики, то з хати так всі й висотались, та в клуню (Свидн., Люборацькі, 1955, 139).
Словник української мови (СУМ-11)