висхідний
ВИСХІДНИ́Й, а́, е́.
1. Який підіймається вгору; протилежне низхідний 1.
Наше навчання почалося при перших же променях висхідного сонця (Ю. Смолич);
Перед грозою йшли висхідні потоки повітря (В. Собко);
Ген за Мукачевим ллють проливні дощі. Десь холодні низхідні потоки крають теплі коржі висхідних .. повітряних мас. Десь завихрюється циклон (Л. Дереш).
2. перен. Який наростає, збільшується, розвивається в напрямку до вищого рівня; протилежне спадний.
Шістдесятництво об'єктивно поновлювало ту висхідну лінію української літератури 20-х років XX ст., що була обірвана в 30-ті (з публіц. літ.);
Висхідна динаміка експорту товарів наблизилася до свого потенціалу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)