вичерпуватися
ВИЧЕ́РПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧЕРПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Витрачатися повністю, до кінця; кінчатися.
Сагайдачний нервувався. Запаси вичерпувалися (З. Тулуб);
Максим гнав саму думку про те, що може настати мить, коли сила його волі вичерпається остаточно (І. Багряний);
Вже, здається, вичерпався весь його репертуар, а зал не вгавав, усе вимагаючи нових і нових пісень (В. Кучер).
2. Обмежуватися чим-небудь; не мати продовження.
Як бачите, .. цими назвами не вичерпується все, що містять у собі томики (Панас Мирний);
Підвівся [президент академії] за столом, що означало: розмова вичерпана. Але для Куцевича цим розмова не вичерпалася (Н. Рибак).
3. Повністю виявивши свої можливості, ставати нездатним продовжувати свій розвиток.
І хай що хочуть – і земля стражденна ця, і все, і всі, – я вичерпавсь до дна (Л. Костенко);
Найвидатніші твори вже написано, .. література вичерпалася ще на класицистах і романтиках (М. Слабошпицький).
4. тільки недок. Пас. до виче́рпувати.
Вичерпується і найглибший колодязь (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)