вищість
ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж.
Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким- або чим-небудь.
Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: – А знаєш ти, що таке присяга? (М. Коцюбинський);
Після кожного прочитаного роману вона ще глибше, ще сп'яніліше свою вищість почувала (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)