виючий
ВИ́ЮЧИЙ, а, е.
Який виє (див. ви́ти¹), видає виття.
Щодалі йшов він, то все менше озирався назад і частіше зупинявся, розпитував і болячими великими очима дивився на дрижачих дітей, на виючих собак (В. Винниченко);
Гуркіт моторів то ставав глухішим, то хвилинами здіймався до виючих нот (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)