вищість
ВИ́ЩІСТЬ, щості, ж. Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким— або чим-небудь.
Йон з почуттям власної вищості звернувся до Гашіци: — А знаєш ти, що таке присяга? (Коцюб., I, 1955, 243);
Комунізм — в цім наша першість й вищість (Нех., Дивлюсь.., 1949, 59).
Словник української мови (СУМ-11)