вказівка
ВКАЗІ́ВКА¹ (УКАЗІ́ВКА), и, ж.
Керівна настанова або порада.
Не одмовте помогти в тій справі своїми радами і вказівками (М. Коцюбинський);
Ранком його розбудила бабуся Одарка, щоб доручити йому догляд за котом і будинком. Він уважно вислухав її вказівки (В. Підмогильний);
Горобенко пильно подивився на інженера. Він ходив з Несторенком коло возів і мляво давав указівки (Б. Антоненко-Давидович);
Ця репліка могла бути вільним експромтом, який ні до чого не зобов'язував, але могла вона таїти в собі і силу вказівки (О. Гончар);
Остап Псьол під час слідства показав: він напевно знає, що чотири роки тому государ імператор дав указівку про вилучення поміщицьких земель на користь селян, але цей папір до селян не дійшов (Ю. Хорунжий);
Методичні вказівки до вивчення термінології у мовах програмування.
ВКАЗІ́ВКА² див. указі́вка².
Словник української мови (СУМ-20)