вкладник
ВКЛА́ДНИК, а, ч.
Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу.
А чому б і собі не зробитися вкладником? (О. Донченко);
Кошти, що вкладаються населенням у приватні страхові фонди, можуть бути інвестовані в суспільне виробництво з подальшою виплатою вкладникам (з наук. літ.);
Більшість фахівців вважають, що правило, за яким вклад має окремий правовий режим і у випадку охоплення його заповідальним розпорядженням вкладника не включається у спадщину, має бути змінене (з навч. літ.);
Ощадні банки сплачують вкладникам прибуток на вклади (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)