вклинення

ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с.

Дія за знач. вклини́ти і вклини́тися.

Вклинення місцевостей поліського типу, поширення сосни сприяли проникненню на Розточчя очеретяної ропухи, водяного вужа, болотної черепахи, лося (з наук.-попул. літ.);

У випадку вклинення противника в район оборони (опорний пункт) командир батальйону (роти) повинен закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем (з мови документів);

* Образно. У Коцюбинського в планах творчих стояло на черзі – вклинення в тематику робітничого життя (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. вклинення — вкли́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вклинення — (уклинення), -я, с. Дія за знач. вклинити й вклинитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти й вклини́тися. В результаті глибокого вклинення радянських військ на південь були перерізані найважливіші комунікації німецько-фашистської армії (Іст. УРСР, II, 1957, 567); *Образно.  Словник української мови в 11 томах