вклинення

вкли́нення

(уклинення), -я, с.

Дія за знач. вклинити й вклинитися.

Значення в інших словниках

1. вклинення — вкли́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти і вклини́тися. Вклинення місцевостей поліського типу, поширення сосни сприяли проникненню на Розточчя очеретяної ропухи, водяного вужа, болотної черепахи, лося (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти й вклини́тися. В результаті глибокого вклинення радянських військ на південь були перерізані найважливіші комунікації німецько-фашистської армії (Іст. УРСР, II, 1957, 567); *Образно.  Словник української мови в 11 томах