внакладку

ВНАКЛА́ДКУ (УНАКЛА́ДКУ), присл.

1. спец. Накладаючи що-небудь на щось.

Смуга шпалери відразу йде внакладку на наклеєну раніше, потім підганяють малюнок (з навч. літ.);

Не дозволяється збільшення зазорів ударами рейок унакладку (з наук.-техн. літ.).

2. розм. Накладаючи в чай, каву (про цукор).

А він п'є чай унакладку, а не вприкуску (І. Нечуй-Левицький).

3. розм., рідко. Поєднуючи різні продукти під час їжі.

– А що ж було у вас на обід? – Борщ із м'ясом, і каша молошна [молочна], і чай з булкою внакладку (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. внакладку — внакла́дку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. внакладку — (унакладку), присл., розм. Насипавши цукор у склянку та розмішавши його ложечкою під час пиття чаю.  Великий тлумачний словник сучасної мови