внакладку

внакла́дку

(унакладку), присл., розм.

Насипавши цукор у склянку та розмішавши його ложечкою під час пиття чаю.

Значення в інших словниках

1. внакладку — внакла́дку прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. внакладку — ВНАКЛА́ДКУ (УНАКЛА́ДКУ), присл. 1. спец. Накладаючи що-небудь на щось. Смуга шпалери відразу йде внакладку на наклеєну раніше, потім підганяють малюнок (з навч. літ.); Не дозволяється збільшення зазорів ударами рейок унакладку (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах