вовченько
ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч.
Зменш.-пестл. до вовк.
По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козаченькові вовченьки завили (з народної пісні);
Усюди Вовченька недоленька морочить, – Хоч сядь та й плач (Л. Глібов);
Хто переборе Орел чи вовченьки, Чи щастя, чи горе Чека козаченька? (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)