Словник української мови в 11 томах

вовченько

ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до вовк.

Усюди Вовченька недоленька морочить, — Хоч сядь та й плач (Гл., Вибр., 1957, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вовченько — во́вченько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вовченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вовк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовченько — ВО́ВЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до вовк. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козаченькові вовченьки завили (з народної пісні); Усюди Вовченька недоленька морочить, – Хоч сядь та й плач (Л. Глібов); Хто переборе Орел чи вовченьки, Чи щастя, чи горе Чека козаченька? (Дніпрова Чайка).  Словник української мови у 20 томах
  4. вовченько — Вовченько, -ка м. ум. отъ вовк.  Словник української мови Грінченка