вовченятко

ВОВЧЕНЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до вовченя́.

Пішов дід знову в ліс і зустрів там вовченятко (з казки);

Пішли вони [мисливці] далі і стрінули вовчицю. Намірилися стріляти, а вона сказала: – Не стріляйте, стану вам у пригоді. Та й дала їм по одному вовченятку (з казки);

Зайчик, білочка, лисичка, Ведмежатко, вовченятко – Всі прийшли до нього [їжачка] в хатку (із журн.);

Двомісячним вовченятко привезли на Львівщину аж за 4300 кілометрів – з російського Сургута (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вовченятко — вовченя́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вовченятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вовченя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовченятко — див. вовк  Словник синонімів Вусика
4. вовченятко — ВОВЧЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вовченя́. *Образно. [Гібсон:] Вовченятко показує зубки. [Таня:] Ну, ви ще згадаєте про ці танки (Собко, П’єси, 1958, 97).  Словник української мови в 11 томах