водник

ВО́ДНИК¹, а, ч.

Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу).

Ось розчистять плавні, розіллється тут море, і стане він тоді, як і старший брат, водником, водитиме флот по затоплених оцих урочищах (О. Гончар);

Базою кафедри факультетської терапії з 1934 року була Київська лікарня для обслуговування водників (з публіц. літ.).

ВО́ДНИК², а, ч.

Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою.

Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (С. Васильченко);

Стара поліська хата мала біля дверей ще стільчик для відра з водою – водник (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. водник — I -а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). II -а, ч. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Водник — Во́дник іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. водник — див. діжка  Словник синонімів Вусика
4. водник — Во́дник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. водник — ВО́ДНИК¹, а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва-Волга (Рад. Укр., 9.І 1954, 1). ВО́ДНИК², а...  Словник української мови в 11 томах
6. водник — Водник, -ка м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.  Словник української мови Грінченка