волок
ВО́ЛОК, а, ч.
1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях.
Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я);
Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський);
Мокій .. тягав волоки по лиманах – не цурався ніякої роботи (Ю. Мушкетик);
* Образно. В душі в мене сидить Шапочка й, розставивши волока, ловить у його все, що попадає туди: і полосатий чорно-білий стовп на березі, і трьох панночок (В. Винниченко);
* У порівн. Між деревами повішені були сітки, і в сітках лежали [діти] з книжкою в руках, мов величезні риби у волоці (С. Васильченко).
2. Мотузок, за допомогою якого перетягують копиці сіна або колоди з одного місця в друге.
Винайдення колеса дало можливість переміщувати значно більші вантажі, ніж волоком або в'юками, що, в свою чергу, примусило звертати більше уваги на вибір напрямку шляху, уникати крутих підйомів, обходити заболочені місця (з навч. літ.).
3. У давнину – назва місця найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали від однієї до другої човни та вантажі.
І княгиня, і Малуша дізнались, що князь щасливо переплив Дніпром, крізь пороги човнами проскочив, а великі судна волоками перетягнув (Б. Лепкий);
Непрохідними ставали волоки поміж ріками й озерами (П. Загребельний);
Ополудні пристали до берега на безпечній відстані од порогів і заходилися прокладати шлях лісом. Водоскид належало обігнути й потім поперетягати човен та пліт волоком (І. Білик);
Обидва шляхи повинні були йти здебільшого ріками та озером, а місцями – каналами або волоками (з наук.-попул. літ.).
4. у знач. присл. во́локом. Волочачи, переміщаючи.
Ви допомагали мені волоком перетягувати судна від Десни до Оки, як я на Волгу ходив (Б. Лепкий);
Хлопці працювали водовозами, возили гарбами снопи до молотарки..; хтось водив коней, які тягали волоком солому на скирту (Є. Доломан);
Взяли відбиту осколком гілляку береста .. й потягли волоком (М. Циба);
// перен. Проти волі; насильно.
Пошли кінних до татарських посланців, хай волоком приведуть їх сюди (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)