волокнина

ВОЛОКНИ́НА, и, ж.

Одна нитка волокна.

Їсти [качку треба], повільно пережовуючи, смакуючи кожною волокниною, обсмоктуючи не тільки кісточки, а й власні пальці (Є. Гуцало);

Типовим прикладом біжучого імпульсу є розповсюдження імпульсу збудження вздовж нервової волокнини (з наук. літ.);

Довжина окремої розвинутої волокнини льону 20–30, а в окремих випадках – 100–120 мм (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. волокнина — волокни́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. волокнина — -и, ж., Одна нитка волокна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волокнина — ВОЛОКНИ́НА, и, ж. Одна нитка волокна.  Словник української мови в 11 томах