вольовитий

ВОЛЬОВИ́ТИЙ, а, е.

Те саме, що вольови́й 2.

Хода вольовита, в широко відкритих очах відстороненість, незмигна спрямованість кудись уперед, до інших світів, до якихось, може, райських видінь (О. Гончар);

Голос його був такий глухий і такий вольовитий, що жінка радісно засміялася (Г. Колісник).