Словник української мови у 20 томах

воронувати

ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Покривати металеву поверхню шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від іржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити метал.

Він – великий знавець свого діла, а до того ж володіє своїм власним секретом воронувати крицю (Б. Антоненко-Давидович);

Воронувати сталь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. воронувати — воронува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. воронувати — -ую, -уєш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром оксиду феруму або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воронувати — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б.  Словник синонімів української мови
  4. воронувати — ВОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром окису заліза або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно-синього або брунатного кольору; чорнити (метал).  Словник української мови в 11 томах