ворох
ВО́РОХ, у, ч.
Те саме, що ку́па 1, 3.
Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Л. Глібов);
Дівчата .. тягають лантухи з зерном з-під машини до великого вороху (В. Винниченко);
Вносить [Зіна] з спальні ворох різних суконь (І. Кочерга);
Федір виклав цілий ворох інших пригод і подій (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)