воротій
ВОРОТІ́Й, я́, ірон., рідко.
Те саме, що верхово́д¹.
На он ту неділю, або й серед тижня – сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)ВОРОТІ́Й, я́, ірон., рідко.
Те саме, що верхово́д¹.
На он ту неділю, або й серед тижня – сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)