воротій
ВОРОТІ́Й, я, ірон., рідко. Те саме, що верхово́д¹.
На он ту неділю, або й серед тижня — сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (Головко, II, 1957, 85).
Словник української мови (СУМ-11)ВОРОТІ́Й, я, ірон., рідко. Те саме, що верхово́д¹.
На он ту неділю, або й серед тижня — сход. З району покличемо, щоб наші воротії не зірвали (Головко, II, 1957, 85).
Словник української мови (СУМ-11)