вошивець
ВОШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Той, на кому багато вошей.
По війні у школах провадилися санітарно-медичні огляди, завданням яких було виявити серед учнівського контингенту вошивців, яких, на жаль, у той час було багато (із журн.);
// лайл. Про негідну, погану людину.
– Так що, пане Пентак, ми вже повинні .. за сто кроків знімати перед кожним панським вошивцем шапку? (П. Козланюк);
Все залежатиме від того, кого ті судові пани розумітимуть під старим австрійським вошивцем (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)