враждувати

ВРАЖДУВА́ТИ див. вражда́ти.

Значення в інших словниках

1. враждувати — враждува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. враждувати — моск. ворогувати ворогувати, заворогувати, зворогувати, поворогувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. враждувати — див. нарікати; підозрівати; сердитися  Словник синонімів Вусика
4. враждувати — ВРАЖДУВА́ТИ див. вражда́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. враждувати — Враждувати, -дую, -єш гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.  Словник української мови Грінченка