вражливий
ВРА́ЖЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що вра́зли́вий¹.
Вона стала вражлива останніми часами (О. Кобилянська);
Боявся я, щоб ти, як людина молода й палка, вражлива й обидлива легко, не виговорився, бесідуючи з московськими або і з нашими всякого чину людьми (Б. Лепкий);
* Образно. Не плямив поцілунок мій зроду квіток, чи то пишні були туберози, чи квітки, що зродив найпростіший садок, чи до краю вражливі мімози (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)