вректи

ВРЕКТИ́¹ див. уріка́ти¹.

ВРЕКТИ́² див. уріка́ти².

Значення в інших словниках

1. вректи — Зурочити [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. вректи — вректи́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. вректи — див. уректи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вректи — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. вректи — ВРЕКТИ́ див. уректи́.  Словник української мови в 11 томах