Значення в інших словниках
-
вректи —
Зурочити [XII]
Словник з творів Івана Франка
-
вректи —
вректи́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вректи —
див. уректи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вректи —
ВРЕКТИ́¹ див. уріка́ти¹. ВРЕКТИ́² див. уріка́ти².
Словник української мови у 20 томах
-
вректи —
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...
Словник синонімів української мови