вібрування
ВІБРУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вібрува́ти.
Ми танцювали вдруге. Я відчував її тепле, пружне тіло, і здавалося, що воно випромінює якесь особливе хвилююче і п'янюче вібрування... (У. Самчук);
Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)