вібрування

ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти.

Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (Коп., Вибр., 1948, 82).

Значення в інших словниках

1. вібрування — вібрува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вібрування — -я, с. Дія за знач. вібрувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вібрування — ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ми танцювали вдруге. Я відчував її тепле, пружне тіло, і здавалося, що воно випромінює якесь особливе хвилююче і п'янюче вібрування... (У. Самчук); Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах