Значення в інших словниках
-
вібрування —
вібрува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вібрування —
ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ми танцювали вдруге. Я відчував її тепле, пружне тіло, і здавалося, що воно випромінює якесь особливе хвилююче і п'янюче вібрування... (У. Самчук); Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
-
вібрування —
ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (Коп., Вибр., 1948, 82).
Словник української мови в 11 томах