вівсяний

ВІВСЯ́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до ове́с.

Микита підносить з землі один колос вівсяний (П. Козланюк);

За озером – поле: вівсяне, гречане... (І. Нехода);

На голівоньці бриль з вівсяної соломи... (Л. Забашта);

// Вигот. із зерен вівса або з продуктів його оброблення (борошна, крупів).

Одна молодиця показала мені житній та вівсяний хліб (І. Нечуй-Левицький);

З-під них [жорен] у дерев'яну миску .. падало вівсяне борошно (С. Чорнобривець).

2. Кольору соломи вівса; світло-жовтий.

Такий молодий [Уланов], вродливий, з вівсяними бровами над синіми, чистими-чистими очима (Ірина Вільде);

У приймальні при тьмяному світлі гаснички дрімав Онисько. Давно не стрижене вівсяне волосся спадало йому на широкий лоб, на відстовбурчені вуха (Микита Чернявський).

Значення в інших словниках

1. вівсяний — вівся́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вівсяний — -а, -е. 1》 Прикм. до овес. || Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп). Вівсяна каша. 2》 Кольору соломи вівса; світло-жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вівсяний — Вівся́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вівсяний — ВІВСЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ове́с. Микита підносить з землі один колос вівсяний (Козл., Пов. і опов., 1949, 9); На голівоньці бриль з вівсяної соломи… (Забашта, Вибр., 1958, 204); За озером — поле: вівсяне, гречане… (Нех.  Словник української мови в 11 томах
5. вівсяний — Вівсяний, -а, -е Овсяный.  Словник української мови Грінченка