вівсяник
ВІВСЯ́НИК, а, ч.
Хліб, корж, печиво і т. ін. з вівсяного борошна.
Голодному й вівсяник добрий (Номис);
Стара .. винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників (С. Чорнобривець);
На столі – кухлик, до половини з молоком, прикритий тонким шматком вівсяника (А. Михайленко).
Словник української мови (СУМ-20)