вівсяний

ВІВСЯ́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до ове́с.

Микита підносить з землі один колос вівсяний (Козл., Пов. і опов., 1949, 9);

На голівоньці бриль з вівсяної соломи… (Забашта, Вибр., 1958, 204);

За озером — поле: вівсяне, гречане… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 165);

// Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп).

Одна молодиця показала мені житній та вівсяний хліб (Н.-Лев., II, 1956, 392);

З-під них [жорен] у дерев’яну миску.. падало вівсяне борошно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6);

Вівсяна каша.

2. Кольору соломи вівса; світло-жовтий.

Такий молодий [Уланов], вродливий, з вівсяними бровами над синіми, чистими-чистими очима (Вільде, Троянди.., 1961, 347);

Вівсяне волосся.

Значення в інших словниках

1. вівсяний — вівся́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вівсяний — -а, -е. 1》 Прикм. до овес. || Вигот., зготовлений із зерен вівса або з продуктів його обробки (борошна, круп). Вівсяна каша. 2》 Кольору соломи вівса; світло-жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вівсяний — ВІВСЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до ове́с. Микита підносить з землі один колос вівсяний (П. Козланюк); За озером – поле: вівсяне, гречане... (І. Нехода); На голівоньці бриль з вівсяної соломи... (Л. Забашта); // Вигот.  Словник української мови у 20 томах
4. вівсяний — Вівся́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вівсяний — Вівсяний, -а, -е Овсяный.  Словник української мови Грінченка