вівчарня
ВІВЧА́РНЯ, і, ж.
Хлів або повітка для овець; кошара.
Візьми грабарку, прокидай стежку попід хлівами, заглянь у вівчарню. А там кучерявеньке, ще мокре і слизьке, мекає ягня (М. Циба);
Біля вівчарні, що на краю загального двору, він зупинився і звернув на стежку, що вела на хутір (В. Дрозд);
У вівчарні необхідно підтримувати чистоту і сухість (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)