вівчарня

ВІВЧА́РНЯ, і, ж. Хлів або повітка для овець; кошара.

— Достається і писачкам.. то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249);

У вівчарні необхідно підтримувати чистоту і сухість (Колг. енц., І, 1956, 123).

Значення в інших словниках

1. вівчарня — вівча́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вівчарня — -і, ж. Хлів або повітка для овець: кошара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вівчарня — Кошара, див. загін  Словник чужослів Павло Штепа
4. вівчарня — ВІВЧА́РНЯ, і, ж. Хлів або повітка для овець; кошара. Візьми грабарку, прокидай стежку попід хлівами, заглянь у вівчарню. А там кучерявеньке, ще мокре і слизьке, мекає ягня (М.  Словник української мови у 20 томах
5. вівчарня — КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар.  Словник синонімів української мови