відбарабанити
ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док.
1. Закінчити, перестати барабанити.
Нарешті юні музиканти відбарабанили, зняли свої барабани і пішли снідати (з газ.).
2. що і без прям. дод., перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало.
Відбарабанити польку;
// Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь.
Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (В. Гжицький);
Відбарабань по конспекту, як записано, слово в слово, одержуй свою п'ятірку і лети на всі боки! (М. Циба).
3. перен., розм. Відпрацювати, відслужити і т. ін. певний час де-небудь, займаючись чимось утомливим, одноманітним.
Мама вiддала мене в музичну школу, де я відбарабанила вiсiм рокiв, щодня пручаючись наполяганню батькiв і вчителiв (із журн.);
Я набагато більше співчуваю тим, хто чогось хоче і робить, навіть якщо не поділяю його цілі й методи, ніж тим, чия мрія – відбарабанити на роботі день до вечора і випити з друзями пива (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)