Словник української мови у 20 томах

відбатований

ВІДБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до відбатува́ти.

Чорна пахуча скиба землі, одбатована плугом, перевертаючись, падала в борозну (А. Головко);

Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег, там була його вже ціла заваль (О. Гончар);

Мій ніж зручно й легко перерізав смаженину, а виделка пришпилила відбатований шматок до порцелянового дна (Валерій Шевчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відбатований — відбато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. відбатований — ВІДБАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбатува́ти. Чорна пахуча скиба землі, одбатована плугом, перевертаючись, падала в борозну (Головко, І, 1957, 203).  Словник української мови в 11 томах