відбатований

ВІДБАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбатува́ти.

Чорна пахуча скиба землі, одбатована плугом, перевертаючись, падала в борозну (Головко, І, 1957, 203).

Значення в інших словниках

1. відбатований — відбато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відбатований — ВІДБАТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до відбатува́ти. Чорна пахуча скиба землі, одбатована плугом, перевертаючись, падала в борозну (А.  Словник української мови у 20 томах