відбарабанити

ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.

1. неперех, Закінчити, перестати барабанити.

2. перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало.

Відбарабанити польку;

// Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь.

Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (Гжицький, Опришки, 1962, 15);

Відбарабанити вірш.

Значення в інших словниках

1. відбарабанити — відбараба́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. відбарабанити — -ню, -ниш, док., розм. 1》 неперех.Закінчити, перестати барабанити. 2》 перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. || Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбарабанити — ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док. 1. Закінчити, перестати барабанити. Нарешті юні музиканти відбарабанили, зняли свої барабани і пішли снідати (з газ.). 2. що і без прям. дод., перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало.  Словник української мови у 20 томах