віддавній
ВІДДА́ВНІЙ, я, є.
Який виник давно.
Факти, які засвідчували Данилів віддавній нахил до революційної активності, відразу знайшлися (Ю. Смолич);
// Минулий, колишній.
Бажання самозречення – як поклик віддавніх літ (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)