відеречко

ВІДЕРЕ́ЧКО див. віде́речко.

ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до віде́рце.

Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко (з народної пісні);

Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (А. Малишко);

Аж за Полярним колом помідори та огірки в теплицях вирощує [Мина Омелькович], без сонця, при світлі північного сяйва! Відеречком, кажуть, землю з тундри носив, а таки свого досяг!.. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. відеречко — віде́речко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відеречко — поет. відеречко, -а, с. Зменш.-пестл. до відерце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відеречко — див. відро  Словник синонімів Вусика
4. відеречко — ВІДЕ́РЕЧКО, поет. ВІДЕРЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до віде́рце. Ой у полі озеречко. Там плавало відеречко (Нар. лірика, 1956, 261); Напою ж я тебе [коня] із криниці, Де дзвенять відеречка брязкучі (Мал., І, 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах