відказуватися

ВІДКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАЗА́ТИСЯ, ажу́ся, а́жешся, док., заст.

Відмовлятися (у 1 знач.).

– Та вже ж що буде, то й буде; а вже ви, дядьку або тітко, не відказуйтесь, услужіте сироті (Г. Квітка-Основ'яненко);

– За кумом нічого бігати, коли кум у хаті, – жартівливо промовила Пистина Іванівна, указуючи на Григорія Петровича. – Од хрестин гріх одказуватися, – одмовив той (Панас Мирний);

– Відказатися, віддати дитину назад якось ніяково... Сам просив, щоб дали (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. відказуватися — відка́зуватися дієслово недоконаного виду відмовлятися діал.  Орфографічний словник української мови
2. відказуватися — -уюся, -уєшся, недок., відказатися, -ажуся, -ажешся, док., діал. Відмовлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відказуватися — Відмовлятися, відмовитися, повідмовлятися, вирікатися, зрікатися, зректися, позрікатися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, відкидатися, відкинутися, повідкидатися, відкасатися, відкаснутися, повідкасатися, огинатися, огнутися, поогинатися...  Словник чужослів Павло Штепа
4. відказуватися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. відказуватися — ВІДКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАЗА́ТИСЯ, ажу́ся, а́жешся, док., діал. Відмовлятися. — Та вже ж що буде, то й буде; а вже ви, дядьку або тітко, не відказуйтесь, услужіте сироті (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах