відказуватися
ВІДКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАЗА́ТИСЯ, ажу́ся, а́жешся, док., діал. Відмовлятися.
— Та вже ж що буде, то й буде; а вже ви, дядьку або тітко, не відказуйтесь, услужіте сироті (Кв.-Осн., II, 1956, 301);
— Відказатися, віддати дитину назад якось ніяково… Сам просив, щоб дали (Коцюб., І, 1955, 440).
Словник української мови (СУМ-11)