Словник української мови у 20 томах

відковування

ВІДКО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відко́вувати.

Відковування бранця від галери відбулося таємно (із журн.);

Робітник, зайнятий на роботах із гарячим металом під час відковування, має право на щорічну додаткову відпустку (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відковування — відко́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відковування — -я, с. Дія за знач. відковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови