відковування
ВІДКО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відко́вувати.
Відковування бранця від галери відбулося таємно (із журн.);
Робітник, зайнятий на роботах із гарячим металом під час відковування, має право на щорічну додаткову відпустку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)