відкушений

ВІДКУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкуси́ти.

Він уперто жував травину й спльовував убік відкушені шматки стебла (Л. Смілянський);

Христофор Ничипорович .. побачив .. тарілку, в ній виделку, на яку наштрикнуто відкушений і недоїдений шматочок м'яса (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. відкушений — відку́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відкушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкусити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкушений — Відку́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відкушений — ВІДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкуси́ти; // У знач. прикм. Він уперто жував травину й спльовував убік відкушені шматки стебла (Сміл., Зустрічі, 1936, 69).  Словник української мови в 11 томах