відновниця

ВІДНО́ВНИЦЯ, і, ж.

Жін. до відно́вник 1.

Відновницею скаутського табору стала нова учителька фізкультури (з газ.).

Значення в інших словниках

1. відновниця — відно́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відновниця — -і. Жін. до відновник 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови