відправний
ВІДПРА́ВНИ́Й, а́вна́, а́вне́.
1. З якого що-небудь відправляють (у 1 знач.).
Вихідні світлофори мають установлюватися для кожної відправної колії попереду місця, призначеного для стоянки (з наук.-техн. літ.).
2. Те саме, що вихідни́й 4.
Знання нормальних пропорцій тіла й законів побудови пропорцій є відправним при вивченні морфології людини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)